BIEHU - Облиш

Я залишу тишу в коридорі, Там де наші сліди.
Не залишу лиш твої долоні, Вони в мої встигли врости.
Я програю, знаю, все рівно Ти не хочеш далі йти.
Розтинаєш шум авіаліній Та від себе не втекти.
Ти кажеш: «Облиш, мене ти облиш».
Як же зумію я?
О, як же зумію я?
Прошу — обійми, мене обійми.
Усе ще твоя, я…
Заховаєш зброю, Б’ють набої я вустами їх ловлю,
Я на полі бою — голий воїн, Та я все ще люблю.
Більш не вірю, чуєш,
Гірше звіра прагнеш крові безжаллю,
Безпорадне серце, овдовіле, Та я все ще люблю.
Ти кажеш: «Облиш, мене ти облиш». Як же зумію я?
О, як же зумію я?
Прошу — обійми, мене обійми.
Усе ще твоя, я…
Ти кажеш: «Облиш, мене ти облиш».
Як же зумію я? О, як же зумію я?
Прошу — обійми, мене обійми.
Усе ще твоя, я…